Методика КТД як система була розроблена доктором педагогічних наук І.Івановим. Дана технологія, за своїми витоками, починається із комунарського руху і мала на межі виховання людини-колективіста. Основна думка Іванова - створення учнівського колективу як засобу виховання і становлення особистості.
Сьогодні методика К Т В має більш поширену назву – методика колективної творчої взаємодії, бо вийшла далеко за рамки школи і використовується там , де необхідно створювати й реалізовувати творчі проекти.
Методика К Т В – спосіб організації життя дитячого колективу, за якого діти та дорослі як товариші в спільній справі піклуються про поліпшення, зміну навколишнього життя та самих себе; планують, організують і аналізують свою діяльність усіх разом через накопичення , осмисленого, формуючи в діяльності стосунки дружби, поваги,взаєморозуміння й турботи. Методика Іванова радить планувати і здійснювати виховний процес за такими напрямками загальної творчої турботи вихователів і вихованців
а) загальна турбота вихованців і їх керівників один про одного, про свій колектив, про кожного товариша.
б) загальна турбота вихованців і їх старших товаришів про рідний край.
Дані напрямки діяльності сприяють формуванню любові до Батьківщини, становленню колективу і розвитку особистості і здійснюються за допомогою колективної творчої діяльності.
Принциповими положеннями КТВ є:
1.Соціальна спрямованість діяльності тільки в турботі про свою Батьківщину, виховують гідного громадянина. Тому вся колективна творча діяльність має бути спрямована на покращення розвитку своєї школи, дитячого садка,турботу про громадян (людей похилого віку та інвалідів), які потребують, на турботу про куточок природи та інше.
2.Стосунки турботи – тільки в атмосфері доброзичливих, щирих, демократичних стосунків з дітьми можна розбудити інтерес до спільної діяльності.
3.Розподіл колективу на мікроколективи, творчі групи, екіпажі, бригади, ланки. Основа розподілу може бути різною (за інтересами, за бажанням,тощо).
4.КТС – конкретне втілення багатогранної громадської турботи в поданні її трьох сторін: практичної, організаторської, виховної. Тому вплив КТС на особистість кожного її учасника має глибокий, цілісно – різнобічний характер.
КТС – можуть бути різними за тривалістю підготовки (на день, тиждень, місяць). За характером провідної діяльності їх поділяють на суспільно корисні, трудові, пізнавальні, художні та спортивні. Від звичайних виховних заходів КТС відрізняються тим, що в одному випадку педагог ставить перед дітьми завдання безпосередньо, а в іншому непомітно для них.
Тому в учнів ще на початку справи створюється враження,що вони роблять лише те, що хочуть самі, вчительського впливу не існує. Цей фактор і є головним стимулятором активності, творчості, ініціативи, самодіяльності, демократизації шкільного та позашкільного життя.
Кожна справа має свою спрямованість, згідно з якої всі КТС можна кваліфікувати, як:
- організаторські;
- суспільно - політичні;
- пізнавальні;
- трудові;
- художньо-естетичні;
- спортивно-оздоровчі;
Готуючи відкриту виховну годину на тему: «Масляна», я, як класний керівник, вирішувала наступні питання:
- Для кого провести цю виховну годину;
- Кому взяти участь – усьому класу,чи окремим учням;
- Разом з ким проводити виховний захід;
- Де краще провести захід;
- Якої виховної мети я досягну, провівши це свято.
Дуже важливо було, під час підготовки заходу, доцільно розставити учасників по місцях на колективну дію, організувати їхні взаємини і заохотити ініціативу кожної дитини. Тому перед початком підготовки виховного заходу я запропонувала дітям його план проведення і поцікавилася у дітей чи згодні вони брати участь у даному заході і не вимагала негайної відповіді,а попросила подумати над цим питанням.
Наступного дня всі діти запитували,коли ми вже розпочнемо підготовку виховного заходу.
Роботу розпочали з опрацювання обраної теми виховного заходу. Враховуючи творчі здібності розподілили доручення так, щоб всі учні брали активну участь у колективній справі. Під час підготовки заходу вчила дітей відноситися до своєї справи, як до частини загальної справи, як до турботи про колектив, про його честь. Виходячи з цих позицій ставила вимоги, давала оцінку діям кожного учня і всіх разом. На даному етапі підготовки свята забезпечила активну участь кожної дитини у колективній справі.
Головним завданням для себе я бачила підтримку гарного настрою дітей, дух бадьорості, впевненості в своїх силах, прагнення перебороти будь-які труднощі.
По закінченню свята зробили аналіз під час якого виявили всі позитивні і негативні моменти виховного заходу.
Формування сили голосу і темпу читання
(Конспект занять гуртка виразного читання)
Мета. Вчити виразно читати твори, регулювати силу голосу і темп читання відповідно до змісту, розвивати ініціативу і самостійність, дитячу уяву і фантазію, викликати інтерес до роботи над словом, виховувати почуття любові до рідної мови.
План
І. Підготовчі вправи.
- «Поєдинок скоромовок ( у парі ).
- Робота над артикуляцією:
а ) повторити за вчителем;
б) придумати свою кінцівку.
Оря – оря – оря - рюмсає Боря. Оря – оря – оря - …
Кар – кар – кар – підстригає Гриця перукар. Кар – кар – кар - …
Усь – усь – усь – сопілку витягує дідусь.Усь – усь – усь - …
Ась – ась – ась – на сковорідці карась. Ась – ась – ась - …
Ас – ас – ас – ми випили квас. Ас – ас – ас - …
3. Промовити з різною інтонацією вислів Я вже збився зі стежини.
. жалкуючи; виправдовуючись; різко.
4. Прочитати зашифровані слова:
. А Б Б І А А Л К К А Б ( білка ).
. В В С В І В Т Т А В Я Ч Ч В О О К В ( світлячок ).
. З З О О А З З А У А Л З Я З ( зозуля ).
. И К К О И Т Т И И К О (котик ).
. А М А И А А I К М А (мишка ).
З а п и т а н н я:
_ Як сказати одним одним словом, хто це ? (Тварина )
_На які три групи їх можна поділити ? ( Птахи, звірі, комахи ).
_Що цікавого розповіли б про них ?
5. Інформація з енциклопедії про світлячка.
ІІ. Повідомлення теми заняття
- Сьогодні будемо читати вірші про цих тварин і спостерігати , як залежить сприймання і розуміння того, про що читаєш, від зміни сили голосу і темпу читання.
ІІІ. Постановка проблеми.
1.Подивіться інсценізований уривок з відомої вам казки « Котик і півник». Зробіть висновок за допомогою пам»яток ( на дошці ), з якою силою голосу, в якому темпі звучали слова різних дійових осіб.
2. Послухайте вірш про у двох світлячка варіантах.
Проаналізуйте. Дайте відповідь (за допомогою пам»яток), яке читання було кращим. Чому ?
- Як ви думаєте, з якою силою голосу треба читати цей вірш? Чому
Світлячок
Спить метелик – біженець,
Спить зелений стрибунець,
Спить ромашка і кульбабка,
Під листком заснула жабка.
А маленький світлячок
Не лягає на бочок:
Він засвічує ліхтарик.
І чита собі собі букварик.
А. Камінчук
Отже, силу голосу і темп читання треба змінювати залежно від того, який характер дійових осіб і що з ними відбувається.
Ф і з к у л ь т х в и л и н к а ( під музику).
3. Гра « Лабіринт».
- Якщо правильно проведеш Червону Шапочку лабіринтом, то прочитаєш прислів»я.
ІУ. Робота в групах (мовчазне читання).
1Диференційовані завдання.
. «В гостях у білочки».
-У якому темпі треба читати вірш? Чому?
В гостях у білочки
У рудої білочки дуже гарні діточки.
Одне, як мізинчик, сіло на ослінчик.
Друге, як грибочок, сіло на кілочок.
Третє, як мишка, ухопило книжку,
Сторінки гортає, казочку читає.
2. Підготуйтесь і прочитайте вірш. Поясніть чому обрали швидкість читання і силу голосу.
. Казка «Кіт і Миша» - за особами.
. Обгрунтувати, чому вибрали такий темп читання і силу голосу?
3. Гей, зозуля…» Визначити силу голосу. Прочитати виразно.
Гей, зозуля…
Гей, зозуля закувала у вікно:
- Вставай, хлопче,
Бо я встала вже давно.
Не спи, хлопче,
Проспиш ранок весняний.
- Чуєш, хлопче,
Який гомін голосний?
Вже кує зозуля
Сива у гаю.
І гука до неї хлопчик:
- Я встаю !
. « Світлячок». Підготуватись читати виразно.
У. Читання вголос.
Обгрунтування вибору сили голосу і темпу читання. Отже, відповідно до змісту твору, характеру його дійових осіб і подій, які відбуваються, треба змінювати силу голосу і темп читання. Тільки тоді той, хто вас слухає, правильно сприйматиме почуте: буде сміятись чи плакати, схвалювати чи засуджувати.
УІ. Підсумок.
1.Оголошення теми наступного заняття: складання загадок про тварин.
2.Індивідуальна робота. Зробити малюнок, сполучивши послідовно числа в порядку зростання. Це і буде та тварина, про яку складатимемо загадку.
3. До наступного заняття дібрати загадки про цих тварин.
Читання в початкових класах – одночасно предметне і міжпредметне уміння. Навичка читання, уміння працювати з текстом формуються на різних уроках та позаурочний час. Мистецтво ж сприймати художній твір, дар співпереживання розвивається під час читання літератури – найважливішого засобу прилучення дітей до загальнолюдських цінностей,джерела формування особистості. Вона вводить читача в процес пізнання і самопізнання, відкриває світ прекрасного, світ зразкової мови, формує ставлення до життя, морально – естетичні ідеали, впливає на рівень культури, вихованості, освіченості людини. Під час читання розвивається мислення, уява, пам»ять.
Щоб залучитися до літератури , дитині потрібні спеціальні читацькі вміння, розвинені літературні здібності – необхідний рівень літературного розвитку для розуміння мистецтва слова.
На мій погляд читацькі уміння залежать від спостережливості,творчої уяви, здатність сприймати звукові та словесні образи, реагувати на художнє слово,співпереживати,творити, мислити словесно – художніми образами.
У художньому тексті факти викладаються відповідно до задумів, думок, почуттів, які автор хоче донести до читача, через змальовані картини автор передає те, що його хвилює.
Читач – початківець в основному запам»ятовує зміст і залишається на рівні вичитування актуальної інформації. Тому важливо забезпечити повноту і точність засвоєння змісту. З цією метою навчаю дітей спостерігати за структурою тексту, порівнювати, узагальнювати – оволодівати операціями аналізу художнього твору.
Проводячи аналіз художнього твору, ставлю за мету – виробити в учнів навички вчитуватися в текст, розмірковувати над його змістом. Завдання, та запитання спрямовую на те, щоб діти зрозуміли сюжетну та смислову лінію тексту, співпереживали з героями, розмірковували над задумом автора. Аналіз твору проводимо від сюжету до розуміння його змісту. При цьому використовую такі прийоми:
- Багаторазове перечитування тексту;
- Вибіркове читання;
- словесне малювання;
- виразне читання;
- читання в особах;
- складання плану.
Всі ці методи та прийом роботи над текстом дають можливість зрозуміти задум, думки, настрій автора. Засвоїти текст, зрозуміти його пізнавальну цінність. Діти мають можливість висловити власне ставлення до героя твору,що дуже важливо для морального розвитку учня. У дітей з»являється естетичне переживання від розуміння твору,що дає змогу дитині зрозуміти цінність прочитаного.
|