Дерева дикорослі

   Береза

У назві слова «білява»

Заховала кучерява.

В лісостепу, на поліссі,

У скверах і на узліссі

Пишно листа стрічає,

Соком нас пригощає.

Як бруньки заварити,

Хворим настій той пити,

Камінь з нирок втікає,

І хвороба зникає.

             Каштан

В Малій Азії, в місті Кастан,

Ріс спокійно сучасний каштан.

Колючками плодів дивував,

По землі скверами мандрував.

Кожен лист наче дивна рука,

Ніжну неба блакить доторка.

Коли квітне неначе горить,

Як ялинка в свічах майорить.

                 Дуб

Дуб – усім деревам цар,

Це міцний природний дар.

Символ він могутній здавна

З козаками порівняння:

«Богатир, як дуб, стоїть», -

Правда, що не говоріть!

Всю Вкраїну заселяє,

Жолуді - плоди скидає.

Дуже люблять ці плоди

Їсти дикі кабани.

Назва від деревини,

«Чорно» серцевини.

Судна, меблі виробляють,

Паркети викладають,

Бо тверда деревина,

У воді стійка вона.

 

             Липа

Назва в дерева навік,              

Бо у липи липкий сік.

Вітамінний, лікувальний

З цвіту чай від грипування.

Ще оздоби виробляють,

Візерунком мережать.

Мед цілющій та смачний

З цвіту липи запашний.

Верба

Без верби та калини нема України.

Де вода, там є верба,

Де верба, там є вода,

По усенькій країні

Розрослася крізь вона.

Назва ця від «вертіти» -

 Гілки вміє крутити.

Тридцять видів є сестер

На Вкраїні верб-дерев:

Прутовидної вламають –

Гарні кошики сплітають;

Ламка, біла чи козяча,

Цвіт їх – медонос добрячий.

Рани, обпіки лікує.

Хай верба росте, вікує

 

                 Сосна

В праслов’ян була смолистим

«Деревом із соком чистим»

Хвоя – листочки довгенькі,

А шишечки коротенькі.

В Україні виростає,

Корона високо сягає.

Шпали з неї, меблі, дрова,

Стовпи, а живиця-смола

Дає скипидар, каніфоль, а ті –

Лаки та ліки, парфуми складні